Розчинник (з лат. послабити) – це рідина за часто прозорого кольору, з характерним різким запахом, що є сумішшю ароматичних і аліфатичних вуглеводнів, складних ефірів оцтової кислоти, ефірів гліколю, спіритів і деяких кетонів. Основним напрямом розчинників це розчиняти речовини та комбінувати їх між собою, даний феномен добре зрозумілий на прикладі лакофарбової продукції.
Після нанесення фарби, розчинник повинен випаруватися якнайповніше з плівки. При експлуатації розчинників варто вживати особливих запобіжних заходів, розчинники випаровуються в атмосферу і забруднюють навколишнє середовище. Щоб захистити працівників від впливу токсичних летючих розчинників, необхідно вжити заходів безпеки, наприклад, встановити систему вентиляції та відкачування повітря. Для захисту навколишнього середовища, тобто для запобігання потраплянню розчинників в атмосферу, встановлюють спеціальне обладнання, яке спалює пари розчинників, а іноді й обладнання, яке рекуперує розчинники та робить його придатним для повторного використання. Іншим способом захисту навколишнього середовища від пар розчинників є розробка та застосування нових ЛКМ з низьким вмістом розчинника або зовсім без розчинника, наприклад, сухих фарб, водоемульсійних і порошкових покриттів.