Якість фарбування, довговічність покриття значною мірою залежить від підготовки поверхні під фарбування. Перед ремонтом або забарвленням покрівлю необхідно як слід підготувати - очистити від забруднень, іржі, фарби, що відшарувалася, виявити навіть незначні отвори і закласти їх. Пил та забруднення необхідно видалити спочатку жорсткою, потім м'якою щітками або мітлами.
Сталевими щітками очищають іржаві плями, які відразу після змітання пилу необхідно зафарбувати. За невеликих розмірів іржавих поверхонь можна скористатися перетворювачем іржі. Цей засіб наноситься пензлем на іржаву поверхню, очищену від пухкої іржі та знежирену нефрасом. Цей склад при висиханні (4-5 діб) перетворює іржу, що можна бачити по зміні його кольору: поверхня стає синювато-фіолетовою. Після висихання поверхні необхідно пофарбувати. Витрата перетворювача іржі становить 150 г/м кв. поверхні.
Працювати з перетворювачем іржі необхідно у гумових рукавичках та захисних окулярах.
Перед забарвленням необхідно оглянути покрівлю, виявити та закласти тріщини та наскрізні отвори. Оглядати покрівлю краще в сонячний день, коли навіть крихітні отвори будуть добре помітні. Огляд рекомендується вести з горища: виявивши отвір, позначають це місце. У сонячну погоду легко виявляються наскрізні отвори, не закриті решетуванням. Тріщини та наскрізні отвори над решетуванням можна виявити при огляді даху з горищного приміщення під час або після сильного дощу.
Закінчивши огляд даху та виявивши дефектні місця, приступають до їх усунення. Розроблено певну послідовність закладення дефектів даху: закладаються замазкою кромки покрівлі, тріщини на гребенях і швах; на наскрізні отвори накладаються латки; фарбуються жолоби та спуски; проводиться повне фарбування даху.
Кромки покрівлі, а також тріщини на гребені та швах рекомендується закладати замазкою, поверхню якої необхідно ретельно згладжувати, щоб вода не затримувалася.
Для приготування замазки необхідно використовувати тонкомолоту, абсолютно суху крейду і натуральну оліфу. Оліфу можна замінити на лаки ГФ-166, ПФ-283. В оліфу (лак) при помішуванні поступово всипають суху крейду і витримують масу близько 20 хвилин. Після цього суміш викладають на лист фанери, додають крейду і перемішують до отримання конститенції.
Замазка, приготована таким чином, має високу міцність. Її наносять тонким шаром металевим або гумовим шпателем, а потім загладжують.
Дрібні отвори, що утворилися від цвяхів та інших випадкових пошкоджень, нориці можна закладати замазкою з попереднім очищенням місця навколо отвору від іржі та фарби. Замість замазки успішно можна застосовувати шпаклівку пф-002. Для цього не рекомендується застосовувати шпаклівки на латексній основі, що містять воду.
Хороші результати дає закладення отворів латками. Заклеювання отворів у покрівлі роблять латками з брезента, парусини, щільної тканини або мішковини. Розмір латки повинен на 50-70 мм перекривати отвір. Вирізані з сухої тканини латки поміщають у фарбу (емаль), якою надалі фарбуватиметься дах, витримують у ньому щонайменше 10-15 хвилин у тому, щоб вони добре просочилися фарбою. Потім латки виймають, вичавлюють надлишки фарби і накладають їх на заздалегідь забарвлені місця, ретельно пригладжуючи пензлем; після цього необхідно приторцювати латки жорстким пензлем. Тільки після повного висихання латок можна фарбувати покрівлю. Якщо до фарбування проходить 7-10 діб, покрівлю необхідно зачистити щіткою або віником від пилу.
Якщо дах пофарбований бітумними матеріалами, то при закладенні отворів та проведенні ремонтних робіт також необхідно використовувати бітумні матеріали.
Для фарбування покрівлі використовують різні матеріали, вибір яких визначається можливостями придбання, і навіть естетичними міркуваннями забудовника. Однак у будь-якому випадку необхідно мати на увазі, що матеріали, що застосовуються, повинні бути призначені для зовнішніх робіт.
Якщо фарбування проводиться вперше, для нанесення першого шару слід використовувати ґрунтовки. Матеріал для нанесення першого шару має бути менш в'язким, ніж для другого, що досягається введенням більшої кількості розчинника. Рідкий матеріал краще змочує поверхню, лягає тоншим шаром і проникає в усі пори. На кисть набирають невелику кількість фарби та розтушовують її тонким шаром. При фарбуванні латок необхідно послабити натиск на кисть, щоб не задерти краї.
Фарбування необхідно починати зі спусків, а потім вести роботу від ковзана до спусків, розтушовуючи фарбу вздовж схилу. Під час роботи кисть необхідно періодично обертати в руках для рівномірного стирання волосся і тримати таким чином, щоб волосся було перпендикулярне до поверхні покрівлі. Забарвлення плоскої поверхні скатів зручно робити валиком.
Слід зазначити, що витрата фарби залежить від її покриваності, а також від шорсткості покрівлі.
Забарвленням покрівлі зовні її ремонт не обмежується. Необхідно уважно оглянути її зсередини. Внутрішню сторону покрівлі при появі на ній іржі обробляють також, оскільки на нижню сторону покрівлі руйнівно діють пари, що проникають через горищне перекриття, що призводить до появи іржі.
При підготовці нових листів із чорної сталі для встановлення на дах їх обов'язково необхідно прооліфіти, попередньо знявши мастило уайт-спіритом, а потім нанести шар оліфи, ґрунтовки, масляної фарби та емалі. Оцинковану сталь ставлять на дах без підготовки зворотним боком.
Фарбувати нові оцинковані поверхні недоцільно. Це викликано такими причинами:
- поверхня цинку має велику хімічну активність, і при взаємодії зі сполучною фарбою (емалей) або продуктами їх руйнування утворюються цинкові мила; при цьому слабшає адгезія покриття, і він може відшаровуватися;
- цинкування захищає сталевий лист 8-10 років. Якщо виникає необхідність забарвлення оцинкованого металу, це доцільно робити через 9-12 місяців. За цей час на поверхні оцинкованого листа утворюється плівка менш реакційноздатних солей цинку, що покращують адгезію покриття.
Найкращим часом для проведення ремонтних робіт покрівлі, як і інших зовнішніх робіт, слід вважати ранню весну або осінь, коли можна вибрати періоди із сухою та теплою, але не спекотною погодою та невеликими коливаннями температури протягом доби. Рано-вранці чи пізно ввечері фарбувати покрівлю не рекомендується через росу. Працювати на покрівлі за дощової погоди забороняється. Влітку найбільш доцільно виконувати роботи у другій половині дня, коли сонячні промені вже не так сильно гріють, а покрівля прогріта. При фарбуванні по прогрітій покрівлі покращується розлив фарби: вона наноситься більш тонким шаром, що покращує якість покриття.
Для запобігання фарбуванню шару та запобіганню ковзанню по даху при проведенні фарбувальних робіт рекомендується використовувати повстяне взуття або взуття на м'якій гумовій підошві. За відсутності огорож необхідно прив'язуватися до крокв, решетування або балок. Забороняється прив'язуватись до труб, у тому числі пічних.