Як правило, лакофарбові матеріали купуються заздалегідь, а витрачаються не відразу, а в міру виконання лакофарбових робіт. Невелику кількість матеріалів, що залишилися після ремонту, слід зберегти для проведення дрібних підфарбувань. Тому необхідно забезпечити правильне зберігання лакофарбових матеріалів, що запобігає їх псуванню: захистити від попадання пилу всередину, від випаровування розчинника і т.д. Всі розчинники, лаки, фарби, емалі, ґрунтовки (крім вододисперсійних та воднорозчинних) є горючими матеріалами; більшість розчинників спалахує, а пари можуть вибухнути. Тому неприпустимо велику кількість лакофарбових матеріалів у домашніх умовах. По можливості треба максимально скорочувати час зберігання матеріалів та постійно стежити за умовами їх утримання.
Лакофарбові матеріали рекомендується зберігати в шафах або ящиках, що щільно замикаються; у цьому випадку вони становлять меншу небезпеку у пожежному відношенні. Зберігати лакофарбові матеріали рекомендується в приміщеннях з температурою не вище 25 градусів за Цельсієм, далеко від нагрівальних приладів, оберігаючи від потрапляння вологи та прямих сонячних променів.
Тара, в якій зберігаються лакофарбові матеріали, повинна бути справною, щільно закривається, чистою, із заводським маркуванням, наведеним на етикетці.
Алюмінієва пудра при зволоженні схильна до самозаймання, тому її потрібно тримати в щільній закритій тарі, ретельно оберігаючи від потрапляння вологи. Категорично забороняється сушити алюмінієву пудру за підвищених температур навіть за відсутності відкритого вогню.
Щоразу після використання частини лакофарбових матеріалів тару слід щільно закривати. При цьому, якщо витрачено більше половини матеріалу, бажано його перелити в тару меншого об'єму для запобігання загусання та утворення поверхневої плівки.
При тривалій перерві витрати лакофарбових матеріалів рекомендується кришку тари додатково герметизувати, змочивши лакофарбовим матеріалом. Після висихання матеріалу кришка буде закрита герметично.
Лакофарбові матеріали, як і всі хімічні продукти, слід зберігати у місцях, недоступних для дітей. Навіть аерозольний балон із фарбою в руках дітей небезпечний.
Основні положення техніки безпеки.
Перед початком роботи ще раз уважно прочитайте рекомендації щодо застосування. Зверніть увагу, що для нанесення одних лакофарбових матеріалів дозволяється використовувати кисть, валик, фарборозпилювач, а для інших - фарборозпилювач суворо забороняється. Це пов'язано з тим, що у фарбі перебувають хімічні сполуки, які, перебуваючи у повітрі як аерозолю, небезпечні здоров'я. Насамперед це стосується сполук свинцю і хрому. Якщо ви все ж таки вирішили використовувати фарборозпилювач, обов'язково надягніть респіратор або, в крайньому випадку, ватно-марлеву пов'язку, що захищає органи дихання.
Шкідливі речовини, що входять до складу лакофарбових матеріалів, можуть впливати на організм людини через дихальні шляхи, шкіру та травний тракт. Разом з повітрям через дихальні шляхи в легкі людини потрапляють розчинники та аерозоль, що містять як тверді частинки, так і рідкі компоненти фарби. При цьому шкідливі речовини, що потрапили в організм через дихальні шляхи, мають більший негативний вплив, ніж при надходженні через шлунково-кишковий тракт, тому що в цьому випадку вони швидше потрапляють у кров.
Велике значення має леткість розчинників: що вона вище, то швидше забруднюється повітря у приміщенні. За летючістю розчинники, що застосовуються в побуті, розподіляються на легколеткі (бензин, ацетон) та середньолеткі (бутилоцетат, ксилол, бутанол, сольвент).
Майже всі розчинники надають негативний вплив на організм; при невисоких концентраціях це проявляється у збудженні, а при високих концентраціях – у головних болях, запамороченні, сонливості, підвищеній дратівливості, нудоті та блювоті.
Окремі розчинники (ацетон, бензин, спирти та ін.) подразнюють слизові оболонки очей і верхніх дихальних шляхів і можуть викликати шкірні захворювання запального та алергічного характеру. Розчинники, які потрапили в організм у великій кількості, можуть викликати гостру форму отруєння. Це може статися під час фарбування великих поверхонь без належного провітрювання приміщення. Забарвлення підігрітими лакофарбовими матеріалами також може призвести до створення великої концентрації парів розчинників у зоні дихання та гострого отруєння.
У травний тракт шкідливі речовини можуть потрапити при їді (якщо руки погано вимиті), курінні.
Транспортування та зберігання вапна, а також приготування вапняних фарб вимагає суворого дотримання правил безпеки. Частинки вапняного пилу шкідливо впливають на слизові оболонки та дихальні органи, а бризки при гасінні можуть спричинити опіки шкіри. Тому при роботі з негашеним вапном необхідно користуватися пиленепроникним одягом, брезентовими рукавицями або гумовими рукавичками, захисними окулярами та респіраторами.
